Микола Олімпійович Гриценко — український і російський актор. Народний артист СРСР (1964). Лауреат Державної премії СРСР (1952). Старший брат народної артистки РРФСР Л.О.Гриценко.
Микола Гриценко народився 24 липня 1912 у місті Ясинувата (нині Донецької області).
У 1931 році закінчив Дніпропетровський транспортний політехнікум, працював техніком-десятником на станції Мушкетово, техніком-доглядачем будівель на станції Ясиноватая.
Микола Олімпійович Гриценко — український і російський актор. Народний артист СРСР (1964). Лауреат Державної премії СРСР (1952). Старший брат народної артистки РРФСР Л.О.Гриценко.Микола Гриценко народився 24 липня 1912 у місті Ясинувата (нині Донецької області).
У 1931 році закінчив Дніпропетровський транспортний політехнікум, працював техніком-десятником на станції Мушкетово, техніком-доглядачем будівель на станції Ясиноватая.
У 1934 році закінчив музично-драматичний робітфак в Макіївці, де працював конструктором на металургійному заводі.
У 1934—1935 роках вчився в Київському драматичному технікумі при музично-драматичному інституті ім.Н.Лисенко, в 1935—1936 роках — в училищі при МХАТ II, в 1936—1937 роках — в театральній школі при Центральному театрі Червоної Армії.
Закінчив Театральне училище ім.Б.Щукіна (1940). Працював у Театрі ім.Є.Вахтангова (Москва).
У кіно Микола Гріценко дебютував в 1942 році, знявшись у фільмі «Машенька». І вже наступна картина — «Кавалер Золотої Зірки» — принесла акторові високу винагороду — Державну премію СРСР (1952).
Серед його найвідоміших робіт: Рощин в трилогії «Ходіння по муках» Г.Рошаля, Каренін — «Ганна Кареніна» А.Зархи, німецький генерал в телевізійному серіалі «Сімнадцять митей весни» Т.Ліознової. У 1964 році Микола Гріценко був удостоєний звання Народного артиста СРСР. Лауреат Державної премії РРФСР ім.К.С.Станіславського (за театральну роботу) в 1970 році.
Помер Микола Олімпійович 8 грудня 1979 у Москві.
Підготував Євген Лавриненко (dN)