Рубрика: вчена рада

Олександр Володимирович Кендюхов - український економіст, доктор економічних наук, професор, голова Всеукраїнської спілки вчених-економістів, завідувач кафедри стратегічного управління економічним розвитком Донецького національного технічного університету, академік Академії економічних наук України; Автор головних ідей Стратегії соціально-економічного розвитку України "Нова економіка", концепції Християнської соціально-ліберальної економічної моделі, концепцій податкової та пенсійної реформ; Провідний український вчений з управління інтелектуальним капіталом та теорії і практики маркетингу. Читать далее

На південному сході України, на самому високому його вододілі, між індустріальними мегаполісами Донецьком та Маріуполем, в кількох кілометрах на північний захід від м.Волноваха та скіфського кургану під назвою «Могила Гончариха», самого високого в Донбасі над рівнем моря, розкинувся лісовий масив площею понад 2.500 га. Це – колиска наукового степового лісорозведення, знаменита на весь світ Великоанадольська лісова дача, заснована у 1843 році відомим лісоводом Віктором Єгоровичем фон Граффом. Читать далее

Донбаський державний технічний університет був заснований 12 жовтня 1957 року. Тоді він називався Ворошиловським гірничо-металургійним інститутом. У 1964 р. у зв'язку з перейменуванням міста він став Комунарським гірничо-металургійним інститутом, у 1992 р. - Донбаським гірничо-металургійним інститутом (ДГМІ). Наказом Міністерства освіти і науки України №622 від 27.07.2004 р. на базі ДГМІ був створений Донбаський державний технічний університет (ДонДТУ). Читать далее

Євген Васильович Горохов – Академік АІНУ, АНВШУ, Академії будівництва України, доктор технічних наук, професор, член ПРВУ, завідувач кафедри металевих конструкцій, президент Української асоціації з металевих конструкцій (1997), член Макіївського міськвиконкому.Євген Горохов народився 21 березня 1939 року в місті Новочеркаськ (Ростовська область, Росія). Закінчив Донецький політехнічний інститут, будівельний факультет (1956-61), інженер-будівельник. Захистив докторську дисертацію “Дослідження властивостей і області застосування киснево-конверторної сталі в будівельних конструкціях”. Читать далее

1 березня 1921р. (День народження Університету) – відкриті губернські вищі педагогічні курси.1923р. – на базі педагогічних курсів засновано перший у Донбасі вищий навчальний заклад Донецький інститут народної освіти (ДІНО) у Луганську.1934р. – ДІНО реорганізований у Луганський державний педагогічний інститут.1939р. – Луганському державному педагогічному інституту присвоєне ім`я Тараса Шевченка .1993р. – на базі ВНЗ відкриті Інститут Грінченкознавства та Українсько-Канадський центр “Відродження”.1997р. – створено Стахановський педагогічний коледж ЛНПУ та Лисичанський педагогічний коледж ЛНПУ.1998р. – інститут визнано акредитованим у повному обсязі за IV рівнем акредитації, на базі інституту створено Луганський державний педагогічний університет імені Тараса Шевченка.1998р. – створено Старобільський факультет ЛНПУ. Читать далее

Кирил Борисович Толпиго – доктор фізико-математичних наук за спеціальністю теоретична і математична фізика. Кирил Толпиго народився 3 травня 1916 року в місті Києві. Виріс у родині діда, професора Київського університету, математика, Бориса Яковича Букрєєва, заслуженого діяча науки України. Закінчив Київський державний університет у 1939 році. У 1949 році захистив дисертацію на здобуття ступеня кандидата фізико-математичних наук. В 1962 році захистив дисертацію на здобуття ступеня доктора фізико-математичних наук. У 1963 році затверджений в ученому званні професора по кафедрі «теоретична фізика». У 1965 році був обраний членом-кореспондентом Академії наук Україна (по Донецькому науковому центру) за фахом «теоретична фізика». З 1948 по 1960... Читать далее

Рукописи першого дослідника “Велесової книги” повертаються в Україну. Читать далее

Вчений-механік, академік Національної академії наук України (1995), заслужений діяч науки і техніки України (1991), лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки (2003), Герой України (2006). Читать далее

Донецький ботанічний сад – науково-дослідний інститут Національної академії наук України.  Основними напрямами наукової діяльності Саду є: створення колекцій світової флори з метою збереження генофонду, селекція нових сортів рослин; розробка методів відновлення техногенно порушених і сільськогосподарських земель; вивчення природного рослинного покриву Донбасу; вивчення популяційно-генетичного різноманіття хвойних лісоутворюючих видів України для розробки наукових основ створення постійної лісонасіннєвої бази для регіону. Читать далее

Леонід Михайлович Литвиненко – український хімік. Академік АН УРСР. Леонід Литвиненко народився 12 січня 1921 року у місті Таганрог (Ростовська область). У 1939 році вступив до Ленінградського індустріального інституту. У 1941 році його було призвано у діючу армію. Після важкого поранення на фронті, був демобілізований. У 1942 році вступає в Український об\’єднаний університет (м.Харків), хімічний факультет якого закінчив у 1947 році. З 1947 по 1950 рік Леонід Литвиненко – аспірант Харківського державного університету за фахом “Органічна хімія”. Кандидат (1951), доктор (1962) хімічних наук, професор (1962). Читать далее

Відомий український вчений геолог-тектоніст, доктор геолого-мінералогічних наук (1975), професор (1979), член-кореспондент АН УРСР (1979), академік НАН України (1982), Заслужений діяч науки й техніки України (1991), заступник директора Інституту геологічних наук АН УРСР (1972—1973, 1975—1978), завідувач відділу геотектоніки ІГН НАН України від 1978р. Лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки (1992). Читать далее

Вчений у галузі теоретичної радіофізики, засновник харківської школи дифракції, академік Національної академії наук України (1979), доктор фізико-математичних наук (1962), професор, заслужений діяч науки і техніки УРСР (1983), лауреат Державних премій СРСР і УРСР в галузі науки і техніки. Народився 23 січня 1923р. у м. Слов\’янськ Донецької області. Читать далее

До 100-річчя від дня народження академіка О.Н.Щербаня У березні 2006 р. наукова громадкість відзначила сторіччя від дня народження одного з фундаторів гірничої теплофізики і рудникової термодинаміки, доктора технічних наук академіка АН УРСР Олександра Назаровича Щербаня. Цікавими спогадами про вченого ділиться його донька Тетяна Олександрівна. Мабуть, зайве наголошувати, наскільки актуальними були і залишаються в нашій країні проблеми накопичення у вугільних шахтах метану і запобігання його вибухам. Саме ці питання упродовж багатьох років були предметом пильної дослідницької уваги О.Н.Щербаня. Вчений заклав наукові підвалини і розробив технічні засоби контролю, прогнозу й регулювання теплових умов у глибоких вугільних шахтах, а також винайшов термокаталітичні способи... Читать далее

Вчора у Донецьку відбулася установча конференція Донецької обласної ради молодих вчених. Читать далее

Видатний вчений-геолог, стратиграф, палеонтолог, який вивчив усі палеозойські й мезозойські відклади на території колишнього СРСР. Старший геолог Геологічного комітету (1928), професор Дніпропетровського університету (1929), професор Ленінградського університету (1929), професор і завідувач сектора палеонтології і загальної геології (1946—1950). Доктор геолого-мінералогічних наук (1937), академік АН УРСР (1939), віце-президент АН УРСР (1939—1946), директор Інституту геологічних наук АН УРСР (1939—1946), Заслужений діяч науки УРСР (1943). Борис Ісидорович Чернишов народився 27 січня 1888р. у станиці Ясенська Кубанської області. У своїй біографії Борис Ісидорович зазначає, що початкову освіту одержав у свого батька, середню — в Єйському реальному училищі, яке закінчив у 1906р. Вищу освіту отримав у... Читать далее