Павло Григорович (Іванов) Безпощадний (псевдонім – Беспощадний) – російський радянський поет. Павло Іванов народився 29 червня (11 липня) 1895 року в селі Всеславль Смоленській губернії. Жив на Україні. У 1907—1917 роках працював шахтарем на Донбасі. Учасник Громадянської війни. Перші вірші опублікував у 1924 році у газеті “Кочегарка” (Горловка).
Автор збірок віршів: “Каменная книга” (1930), “Год в “Кочегарке”” (1934), “Родина” (1938), “Шахтёрские песни” (1948), “Донецкие просторы” (1961) та іншіх.
Павло Григорович (Іванов) Безпощадний (псевдонім – Беспощадний) – російський радянський поет. Павло Іванов народився 29 червня (11 липня) 1895 року в селі Всеславль Смоленській губернії. Жив на Україні. У 1907—1917 роках працював шахтарем на Донбасі. Учасник Громадянської війни. Перші вірші опублікував у 1924 році у газеті “Кочегарка” (Горловка).
Автор збірок віршів: “Каменная книга” (1930), “Год в “Кочегарке”” (1934), “Родина” (1938), “Шахтёрские песни” (1948), “Донецкие просторы” (1961) та іншіх.
Павло Безпощадний активно брав участь в діяльності письменницької організації Донбасу «Забой», публікувався в журналі “Забой”, поряд з такими відомими авторами Донбасу як Борис Горбатов, Михайло Снежін, Григорій Баглюк, Микола Олейников, Порфирій Трейдуб, Фелікс Ковалевський та іншими.
Старий Донбас, праця радянських шахтарів — основні теми поезії Павла Безпощадний, пов\’язаної з традиціями робочого фольклору. Безпощадний — почесний шахтар СРСР. Нагороджений орденом Леніна, Орден Трудового Червоного Прапора (двічі), а також медалями.
Павло Григорович – почесний громадянин Горлівки. Ім\’ям П.Г.Безпощадного названа вулиця в Центрально-міському районі міста Горлівка.
Євген Лавриненко (dN)