Павло Григорович (Іванов) Безпощадний (псевдонім — Беспощадний) — російський радянський поет. Павло Іванов народився 29 червня (11 липня) 1895 року в селі Всеславль Смоленській губернії. Жив на Україні. У 1907—1917 роках працював шахтарем на Донбасі. Учасник Громадянської війни. Перші вірші опублікував у 1924 році у газеті «Кочегарка» (Горловка).
Автор збірок віршів: «Каменная книга» (1930), «Год в “Кочегарке”» (1934), «Родина» (1938), «Шахтёрские песни» (1948), «Донецкие просторы» (1961) та іншіх.
Павло Григорович (Іванов) Безпощадний (псевдонім — Беспощадний) — російський радянський поет. Павло Іванов народився 29 червня (11 липня) 1895 року в селі Всеславль Смоленській губернії. Жив на Україні. У 1907—1917 роках працював шахтарем на Донбасі. Учасник Громадянської війни. Перші вірші опублікував у 1924 році у газеті «Кочегарка» (Горловка).
Автор збірок віршів: «Каменная книга» (1930), «Год в “Кочегарке”» (1934), «Родина» (1938), «Шахтёрские песни» (1948), «Донецкие просторы» (1961) та іншіх.
Павло Безпощадний активно брав участь в діяльності письменницької організації Донбасу «Забой», публікувався в журналі «Забой», поряд з такими відомими авторами Донбасу як Борис Горбатов, Михайло Снежін, Григорій Баглюк, Микола Олейников, Порфирій Трейдуб, Фелікс Ковалевський та іншими.
Старий Донбас, праця радянських шахтарів — основні теми поезії Павла Безпощадний, пов\’язаної з традиціями робочого фольклору. Безпощадний — почесний шахтар СРСР. Нагороджений орденом Леніна, Орден Трудового Червоного Прапора (двічі), а також медалями.
Павло Григорович — почесний громадянин Горлівки. Ім\’ям П.Г.Безпощадного названа вулиця в Центрально-міському районі міста Горлівка.
Євген Лавриненко (dN)