Донбас – Донецький кам\’яновугільний басейн утворився у затоках і лиманах давно неіснуючого моря. Це море займало всю східну половину Європейської Росії і західну Азіатської, розділяючись між ними суцільним масивом Уральського хребта і врізаючись на захід вузькою, сильно витягнутою Донецькою затокою у материк.
Як пам\’ятники, давно зниклого моря, до нашої епохи збереглися порівняно невеликі резервуари, наповнені морською водою – Каспійське та Аральське моря.
Донбас – Донецький кам\’яновугільний басейн утворився у затоках і лиманах давно неіснуючого моря. Це море займало всю східну половину Європейської Росії і західну Азіатської, розділяючись між ними суцільним масивом Уральського хребта і врізаючись на захід вузькою, сильно витягнутою Донецькою затокою у материк.
Як пам\’ятники, давно зниклого моря, до нашої епохи збереглися порівняно невеликі резервуари, наповнені морською водою – Каспійське та Аральське моря.
У оголіли місцях утворилася могутня товща вапняку, з раковин що мешкали на дні моря. Береги моря були покриті пишною рослинністю, властивою кам\’яновугільному періоду: жахливими сигилляріямі, гігантськими хвощами, деревовидной папороттю, стрункими лепідодендронамі і каламітами. Залишки цих рослин, вельми багатих клітковиною, вистилали дно мілководного затоки, перемішуючись з піском і мулом, починали гнити, та в результаті тління, що тривало тисячоліття, перетворювалися на торф, кам\’яне вугілля та антрацит.
З часу виходу з під вод кам\’яновугільного моря товща Донецьких відкладень три рази знову заливалася хвилями моря протягом юрського, крейдяного і тріасового періодів. Наступ кожного моря знищувало розмивом рельєфні виступи та заповнювала своїми відкладеннями западини, сприяючи, таким чином, поступовому нівелюванням поверхні.
Врешті-решт, від гірських ланцюгів, що перерізали місцевість, залишилися тільки їх широкі підстави у вигляді кряжів. Ряд цих кряжів перетинає весь басейн з Північно-Заходу на Південний Схід, свідчать про колишньє розтошування розмитих гірських ланцюгів. Найзначніший з цих кряжів – так званий головний перелом або Донецький кряж. Протягом цілих геологічних періодів кряжеобразовательний і нівелюючий процеси призвели ландшафт Донбасу до свого сучасного вигляду, збудував тип рельєфу, відомий під назвою – плато розмиву.
Найбільшою водною артерією регіону є Сіверський Донець – права, найбільша притока Дону (басейн Азовського моря).
Донецький вугільний басейн був відкритий у 1720-і роки. Промислове освоєння почалося з кінця XIX століття. Площа близько 60 тисяч км². Сумарні запаси вугілля до глибини 1800м – 140,8 мільярдів тонн. У вугленосної товщі кам\’яновугільного віку до 300 пластів. Середня потужність робочих пластів 0,6-1,2м.
Основні центри видобутку вугілля – міста Донецьк, Красноармійськ, Макіївка, Лисичанськ, Горлівка, Шахтарськ та інші.
Донецький вугільний басейн є основною паливно-енергетичною базою центрального і південного районів України (Дніпропетровська, Донецька, Луганська області), а також Російської Федерації (Ростовська обл.).
Крім вугілля на території Донбасу видобувається безліч інших корисних копалин. Промислво відобуваються крейда, ртуть, флюсові вапнякі, доломіт, вогнетривкі глини, кварцові і формовочні піски, алмази, шахтним способом добувається кам\’яна сіль та т.і.
Тісне переплетення інтересів і економічних ресурсів двох областей України Донецької та Луганської, зумовили неформальне об\’єднання їх в загальний історико-культурний регіон Донбас.
Як промисловий регіон Донбас включає Донецьку область, Північ Дніпропетровської, Південь Луганської областей України та Захід Ростовської області Росії. Приазов’є, не будучи з геологічної точки зору складовою вугілного басейну, – є невід\’ємною частиною регіону, як єкономічна складова, на самперед – морські ворота Донбасу.
Як пам\’ятники, давно зниклого моря, до нашої епохи збереглися порівняно невеликі резервуари, наповнені морською водою – Каспійське та Аральське моря.
У оголіли місцях утворилася могутня товща вапняку, з раковин що мешкали на дні моря. Береги моря були покриті пишною рослинністю, властивою кам\’яновугільному періоду: жахливими сигилляріямі, гігантськими хвощами, деревовидной папороттю, стрункими лепідодендронамі і каламітами. Залишки цих рослин, вельми багатих клітковиною, вистилали дно мілководного затоки, перемішуючись з піском і мулом, починали гнити, та в результаті тління, що тривало тисячоліття, перетворювалися на торф, кам\’яне вугілля та антрацит.
З часу виходу з під вод кам\’яновугільного моря товща Донецьких відкладень три рази знову заливалася хвилями моря протягом юрського, крейдяного і тріасового періодів. Наступ кожного моря знищувало розмивом рельєфні виступи та заповнювала своїми відкладеннями западини, сприяючи, таким чином, поступовому нівелюванням поверхні.
Врешті-решт, від гірських ланцюгів, що перерізали місцевість, залишилися тільки їх широкі підстави у вигляді кряжів. Ряд цих кряжів перетинає весь басейн з Північно-Заходу на Південний Схід, свідчать про колишньє розтошування розмитих гірських ланцюгів. Найзначніший з цих кряжів – так званий головний перелом або Донецький кряж. Протягом цілих геологічних періодів кряжеобразовательний і нівелюючий процеси призвели ландшафт Донбасу до свого сучасного вигляду, збудував тип рельєфу, відомий під назвою – плато розмиву.
Найбільшою водною артерією регіону є Сіверський Донець – права, найбільша притока Дону (басейн Азовського моря).
Донецький вугільний басейн був відкритий у 1720-і роки. Промислове освоєння почалося з кінця XIX століття. Площа близько 60 тисяч км². Сумарні запаси вугілля до глибини 1800м – 140,8 мільярдів тонн. У вугленосної товщі кам\’яновугільного віку до 300 пластів. Середня потужність робочих пластів 0,6-1,2м.
Основні центри видобутку вугілля – міста Донецьк, Красноармійськ, Макіївка, Лисичанськ, Горлівка, Шахтарськ та інші.
Донецький вугільний басейн є основною паливно-енергетичною базою центрального і південного районів України (Дніпропетровська, Донецька, Луганська області), а також Російської Федерації (Ростовська обл.).
Крім вугілля на території Донбасу видобувається безліч інших корисних копалин. Промислво відобуваються крейда, ртуть, флюсові вапнякі, доломіт, вогнетривкі глини, кварцові і формовочні піски, алмази, шахтним способом добувається кам\’яна сіль та т.і.
Тісне переплетення інтересів і економічних ресурсів двох областей України Донецької та Луганської, зумовили неформальне об\’єднання їх в загальний історико-культурний регіон Донбас.
Як промисловий регіон Донбас включає Донецьку область, Північ Дніпропетровської, Південь Луганської областей України та Захід Ростовської області Росії. Приазов’є, не будучи з геологічної точки зору складовою вугілного басейну, – є невід\’ємною частиною регіону, як єкономічна складова, на самперед – морські ворота Донбасу.
Євген Лавриненко (dN)