Володимир Іванович Дегтярьов – перший секретар Донецького обкому партії з 1963 по 1976 рік.
Володимир Дегтярьов народився в Ставрополі 19 серпня 1920 року.
З 1938 по 1942 рік навчався в Московському гірничому інституті.
З 1942 по 1944 рік працює начальником дільниці шахти №7 тресту «Хакассуголь» (Чорногорський, Красноярський край).
З 1944 по 1948 рік – начальник дільниці, помічник головного інженера шахти «Неждана» тресту «Шахтантраціт», головний інженер шахти №15-16 тресту «Гуковуголь» (Ростовська область).
Член ВКП (б) з 1945 року.
Володимир Іванович Дегтярьов – перший секретар Донецького обкому партії з 1963 по 1976 рік.
Володимир Дегтярьов народився в Ставрополі 19 серпня 1920 року.
З 1938 по 1942 рік навчався в Московському гірничому інституті.
З 1942 по 1944 рік працює начальником дільниці шахти №7 тресту «Хакассуголь» (Чорногорський, Красноярський край).
З 1944 по 1948 рік – начальник дільниці, помічник головного інженера шахти «Неждана» тресту «Шахтантраціт», головний інженер шахти №15-16 тресту «Гуковуголь» (Ростовська область).
Член ВКП (б) з 1945 року.
З 1948 по 1953 рік – головний інженер, начальник шахти №1 «Центральна» тресту «Красноармійськвугілля» (Донецька область).
З 1953 по 1957 рік працює керуючим тресту «Торезантрацит» (Донецька область).
З 1957 року на партійній роботі:
1957-1962 рік – секретар Донецького обласного комітету КП України.
1962 – січень 1963 – голова Донецької обласної СНХ.
Січень – 11.07.1963 року – 2-й секретар Донецького промислового обласного комітету КП України.
11.07.1963 – грудень 1964 року – 1-й секретар Донецького промислового обласного комітету КП України.
Грудень 1964 – 06.01.1976 року – 1-й секретар Донецького обласного комітету КП України.
15.03.1966 – 10.02.1976 – член ЦК КП України.
18.03.1966 – 17.03.1971 – кандидат у члени Політичної бюро ЦК КП України.
08.04.1966 – 24.02.1976 – член ЦК КПРС.
20.03.1971 – 30.01.1976 – член Політичної бюро ЦК КП України.
З 26 грудня 1975 по 23 січня 1987 є головою Державного комітету з нагляду за безпечним веденням робіт у промисловості і гірничому нагляду при РМ Української РСР.
З січня 1987 на пенсії. Помер Володимир Іванович Дегтярьов у 1993.
Нагороджений:
Орден Трудового Червоного Прапора (1947), Герой Соціалістичної Праці (1957), чотири рази орден Леніна (1957, 1966, 1970, 1973), орден Дружби Народів (1973).
21 листопада 2001 у Ворошиловському районі Донецька на вулиці Артема (сквер біля ЗОШ № 54) встановлено бронзовий бюст Володимира Дегтярьова. Пам\’ятник створено скульптором Юрієм Івановичем Балдіні та архітектором Артуром Львовичем Лукіним. На будівлі Ворошилівського виконкому встановлено меморіальну дошку.
Переклад з російської – Поліна Довгань (dN)