Слов’янськ

Герб Славянска

Слов’янськ — місто у Донецькій області. Розташовано в північній частині області на річці Казенний Торець (притока Сіверського Дінця). Важливий залізничний вузол. У статусі міста Слов’янськ з 1794 року.

Місто розвинулось від маленької фортеці Top, побудованої в 1645 році, до сучасного досить великого міста-курорту, промислового центру і транспортного вузла Донбасу.
Загальна площа міста — 57 км².
У межах Слов\’янська знаходяться солоні озера карстового походження. Вони відокремлені одне від іншого невисокими піщаними валами шириною 150-200м. Найбільші озера: Сліпне (площа 0,29 кв. км, глибина до 2,2 м), Ріпне (площа 0,22 кв. км, глибина до 7,5-8 м), Вейсове (площа 0,16 кв. км, глибина до 19м). Велика кількість інших озер менших розмірів і глибини. Температура води влітку +22+24°С. Ропа озер, за своїм хімічним складом — хлоридно-натрієвого типу, містить також сульфати. На дні озер Ріпного та Сліпного є відкладення лікувальних грязей (переважно сульфідних).
Слов\’янськ — грязьовий курорт (використовуються ропа та грязь озер). Три розташованих тут санаторію спеціалізуються на лікуванні захворювань органів руху, нервової системи, системи кровообігу, загальне оздоровлення організму.
Кількість населення на початок 2004 року — 122,7 тис. осіб. За період з перепису 1979 року воно скоротилося більш ніж на 10%. За даними перепису 1989 року населення Слов’янська склало 135 тис. чоловік.
Виварювання солі у Слов’янську займалися з початку XVII століття. Сьогодні сировинною базою для її виробництва є райгородокскій ділянку Слов\’янського родовища, запаси якого — мільйони тонн. Слов\’янськ — єдине місто в Україні, який виробляє сіль «Екстра». Це чистісінька сіль, без домішок, c вмістом NaCl — 95,5%.
З містом Слов’янському пов\’язана доля ряду видатних особистостей, серед яких: Борис Абрамович Слуцький, Петро Петрович Кончаловський, Юрій Йосипович Богатиков та багато інших.

Почесні громадяни міста Слов’янська:

Аристов Михайло Костянтинович — звання присвоєно 19 квітня 1967 року;
Богатиков Юрій Йосипович — звання присвоєно 5 вересня 1985 року;
Богун Микола Андрійович — звання присвоєно 18 квітня 1995 року;
Брехов Костянтин Іванович — звання присвоєно 1 листопада 1967;
Велігура Іван Макарович — звання присвоєно 19 квітня 1967 року;
Власов Іван Власович — звання присвоєно 19 квітня 1967 року;
Гардига Макар Васильович — звання присвоєно 21 вересня 1976 року;
Горгуленко Іван Олександрович — звання присвоєно 11 лютого 1998 року;
Земляний Іван Іванович — звання присвоєно 1 листопада 1967 року;
Іванова Ірина Іванівна — звання присвоєно 19 квітня 1967 року;
Кобзон Йосип Давидович — звання присвоєно 30 березня 1999 року;
Кривоніс Петро Федорович — звання присвоєно 26 жовтня 1971 року;
Кучеренко Дмитро Іустіновіч — звання присвоєно 1 листопада 1967 року;
Лелющенко Дмитро Данилович — звання присвоєно 19 квітня 1967 року;
Лосик Олег Олександрович — звання присвоєно 2 вересня 1987 року;
Манько Георгій Іванович — звання присвоєно 19 квітня 1967 року;
Медведєв Микола Михайлович — звання присвоєно 2 листопада 2005 року;
Новак Леонід Йосипович — звання присвоєно 30 березня 1999 року;
Оковитий Сергій Іванович — звання присвоєно 2 листопада 2005 року;
Олейников Володимир Леонтійович — звання присвоєно 18 квітня 1995 року;
Олейников Костянтин Юхимович — звання присвоєно 19 квітня 1967 року;
Пасів Олексій Єгорович — звання присвоєно 24 жовтня 1997 року року;
Ростропович Мстислав Леопольдович — звання присвоєно 28 лютого 2000 року;
Рипаленко Петро Опанасович — звання присвоєно 18 квітня 1995 року;
Савченко Юрій Григорович — звання присвоєно 30 червня 1999 року;
Свєшніков Микола Миколайович — звання присвоєно 11 лютого 1998 року;
Смирнов Віктор Сергійович — звання присвоєно 2 листопада 2005 року;
Співак Григорій Кузьмич — звання присвоєно 19 квітня 1967 року;
Фуксман Лев Ханіновіч — звання присвоєно 26 лютого 2002;
Храмченко Григорій Іванович — звання присвоєно 21 вересня 1976;
Чуйко Анатолій Миколайович — звання присвоєно 14 грудня 2000 року;
Шандула Володимир Никифорович — звання присвоєно 5 вересня 1985;
Шнурков Арсентій Васильович — звання присвоєно 2 листопада 2005 року.

Підготував Євген Лавриненко (dN)

Добавить комментарий