Микола Шматько: «Прообразами апостолів стали реальні люди»

За вмілого підсвічування ці апостоли здаються монолітами. Вони стоять групою по три у кожному ряду і немов готуються до руху. У їхніх позах немає упокорення, низькопоклонства, кожний з них самодостатній і сильний своєю силою. Це і є проект Миколи Шматька «Явлення Христа апостолам». Він поки що виготовлений у гіпсі, а задуманий як суцільний скульптурний комплекс із білого мармуру. Проект претендує на унікальність із багатьох причин. Насамперед — досить складна технологія виготовлення всієї 13-фігурної групи. Справа в тому, що всі свої роботи скульптор викарбовує із суцільного шматка мармуру. Так буде й цього разу. Але якщо раніше доводилося обробляти порівняно невеликі шматки мармуру, вагою до трьох тонн, то сьогодні йдеться про моноліт вагою 113 тонн. Скульптор довго шукав такий матеріал, причому перевагу він завжди віддавав італійському мармуру, що відрізняється від уральського структурою й кольором. І раптом йому пощастило. Під час своєї участі у традиційному бієнале у Флоренції Микола Гаврилович і його син Рафаель побували в кар’єрі, де видобувають мармур, і зарезервували 113-тонну брилу. До речі, у цьому кар’єрі купував камінь і великий Мікеланджело. Мармур треба викупити у травні, і вже є спонсори, які пообіцяли його придбати й доставити до Луганська. А далі..

Коли людина одержима ідеєю, рано чи пізно вона втілюється в життя. Луганський скульптор Микола Шматько виношував свій задум п’ятнадцять років, і сьогодні, схоже, він має шанс стати реальністю.

За вмілого підсвічування ці апостоли здаються монолітами. Вони стоять групою по три у кожному ряду і немов готуються до руху. У їхніх позах немає упокорення, низькопоклонства, кожний з них самодостатній і сильний своєю силою. Це і є проект Миколи Шматька «Явлення Христа апостолам». Він поки що виготовлений у гіпсі, а задуманий як суцільний скульптурний комплекс із білого мармуру. Проект претендує на унікальність із багатьох причин. Насамперед — досить складна технологія виготовлення всієї 13-фігурної групи. Справа в тому, що всі свої роботи скульптор викарбовує із суцільного шматка мармуру. Так буде й цього разу. Але якщо раніше доводилося обробляти порівняно невеликі шматки мармуру, вагою до трьох тонн, то сьогодні йдеться про моноліт вагою 113 тонн. Скульптор довго шукав такий матеріал, причому перевагу він завжди віддавав італійському мармуру, що відрізняється від уральського структурою й кольором. І раптом йому пощастило. Під час своєї участі у традиційному бієнале у Флоренції Микола Гаврилович і його син Рафаель побували в кар’єрі, де видобувають мармур, і зарезервували 113-тонну брилу. До речі, у цьому кар’єрі купував камінь і великий Мікеланджело. Мармур треба викупити у травні, і вже є спонсори, які пообіцяли його придбати й доставити до Луганська. А далі…
—… А далі, — продовжує Микола Шматько, — почнеться колосальна робота, що забере багато фізичних і творчих сил. Але мене це не зупиняє, а, навпаки, надихає. За моїми підрахунками, на виготовлення задуманого проекту в нас із Рафаелем піде 3-4 роки, якщо чорнову роботу візьмуть на себе десять робітників. Я ніколи не вдавався до допомоги інших, але тепер доведеться. Адже з 113-тонного шматка мармуру треба прибрати приблизно 90 тонн. На фігури дванадцяти апостолів і образ Ісуса, за нашими підрахунками, піде всього 28 тонн мармуру.
Хоча майстерня Шматька не маленька, вона навряд чи відповідає тому приміщенню, де можливе виконання такої масштабної роботи. Скульптор ділиться планами:
— Як тільки розтане сніг, ми починаємо готувати майданчик для майбутньої майстерні. Недалеко від нашого будинку є місце, що його люди перетворили на смітник. Ми розчистимо його від сміття, наведемо тут порядок і побудуємо тимчасову майстерню. Вона буде подалі від будинків, щоб не порушувати спокій жителів голосним виробництвом. Адже треба буде обробити 10-метровий блок мармуру!
Прообразами апостолів стали реальні люди, які свого часу допомогли матеріально й підтримали морально, коли Шматько переживав чергове ігнорування своїх проектів з боку влади. За його розумінням, апостоли — звичайні люди, які увірували в ідеї Христа й несуть їх по світу з великою вдячністю. Серед апостолів скульптор зобразив і себе, адже своїм мистецтвом він також несе людям добро..
— Цією масштабною роботою я хотів завершити минуле ХХ століття. Але так склалося, що не знайшов ні грошей, ні матеріалу для виконання проекту. Але всі роки думав над ним. Змінював концепції, образи, придумував деталі. Великого поштовху творчих сил мені додало участь у бієнале у Флоренції. У цьому світовому конкурсі я беру участь удруге. Враження одержав велике в тому розумінні, що… не побачив мистецтва, як я його розумію. У виставлених роботах немає почуттів, ідей, емоцій. Я не розумів символів у вигляді розмазаної фарби й брудної плями. Якщо художник працює над твором, він повинен думати не тільки про вираження своїх почуттів, а й про те, яким чином вони впливають на людину, яке навантаження несуть? Отож, повернувшись додому після бієнале, я захотів створити таку скульптуру, яка б позитивно впливала на настрій і поведінку людей. Щоб вони захотіли прийти до неї знову й знову. Дуже сподіваючись, що «Явлення Христа апостолам» послужить людям. Планую виставити комплекс у Луганську, і більш ніж упевнений, що до нього потягнуться люди з усіх кінців України і не тільки. Я вже впевнився, що спілкування з мистецтвом для багатьох — необхідна умова повноцінного життя. Нещодавно до мене в Луганськ приїхала людина з Нової Зеландії. В Інтернеті побачила наш сайт, а в ньому мої роботи, і захотіла познайомитися ближче зі мною й галереєю «Шматько й сини». Залишився дуже задоволеним. Своєю масштабною роботою «Явлення Христа апостолам» хочу завершити черговий етап своєї творчої діяльності.
 
Алла АНТІПОВА. Луганськ. «Голос України». 02 березня 2010 року

Добавить комментарий