Кіровськ – місто обласного значення в Луганській області. Розташований на території Перевальського району.
Географічні координати Кіровська: 48°38′ пн.ш. 38°39′ сх. д.
Кіровським міській раді підпорядковані 3 селища (Донецький, Новотошковское, Красногвардійське).
Місто Кіровськ заснований у 1764 році як село Голубівка полковником російської армії, емігрантом з Сербії Петром Голубом. Перше населення було кріпосних селян привезених Голубом з центральних районів Росії.
У 1830-х роках місцеві мешканці виявили, що на поверхні землі розташовані поклади кам’яного вугілля і почали їх видобуток в примітивних шахтах – «копанках». Поміщик, нащадок Петра Голуба, не виявив зацікавленості до нового джерела доходів. Першим ринком збуту голубовського вугілля стали солеварні Бахмута (сучасний Артемівськ Донецької області).
З 1890-х років в Голубовку прийшли іноземні, переважно французькі і бельгійські, інвестиції, завдяки яким були створені великі шахти з тисячами робітників і новітнім обладнанням. Робітники, залучені відносно високими заробітками, приїжджали з багатьох губерній Російської імперії. Поруч з селом Голубівка, яке існує до цих пір і не є частиною міста Кіровськ, виник новий робочий селище – Рудник Голубовський.
Під час Громадянської війни 1918-1920 років в Руднику Голубовском багаторазово змінювалася влада, а економіка селища прийшла в занепад, хоча повністю видобуток вугілля не припинялася.
У 1942 році селище був окупований німецькою армією. Звільнений 3 вересня 1943 року.
У 1944-1949 роках знищені під час Другої світової війни були відбудовані шахти.
У 1962 році утворений 1944 року Голубовський район Кадіївки був перетворений в місто обласного підпорядкування і перейменований в Кіровськ в честь С.М.Кірова.
У 1989 року шахтарі Кіровська активно брали участь у страйках, які охопили Донбас.
До кінця першого десятиліття XXI століття в Кіровську були закриті останні шахти. Місто перестало бути “горняцьким”.
Євген Лавриненко (dN)