У 1866 році князеві Кочубею була видана концесія на споруду заводу по виготовленню залізних рейок з місцевих матеріалів. У 1869 році за крупну винагороду – 24 тисячі фунтів стерлінгів, князь поступається своїми правами 55-річному технікові-металургові Джону Юзу, керівникові невеликим заводом поблизу Лондона. Вигідно орендувавши землю, Юз уклав з Кабінетом Міністрів Росії договір про утворення Новоросійського суспільства кам’яновугільного, залізного і рейкового виробництва.
У квітні 1869 року царський уряд затвердив договір про початок робіт по видобутку вугілля і споруді металургійного заводу. Поряд з будівництвом виникло селище, яке злилося з шахтарським селенієм Александровського копальні і було назване Юзовкой по імені керівника, того ж англійця Юза. Влітку 1870 років з Англії на 8 кораблях було привезено устаткування і інструмент, а також приїхало, в основному з Південного Уєльса, близько сотні фахівців – металурги і шахтарі. В результаті Юзу і невеликій групі його робітників удалося побудувати першу доменну піч. 24 січня 1872 року був отриманий перший чавун.
У вересні 1873 року Юзовський завод став працювати по закінченому циклу і незабаром вийшов на перше місце в Росії по випуску металу і сильно допоміг Росії в турецьких війнах. Англійці підтягнули в Дике поле євреїв, німців. За ними потягнулися багато народів. Для представників різних етносів Донбас — рідний будинок. Сьогодні в області живуть понад 100 націй і народностей, більшість з яких отримали другу батьківщину, створивши багатонаціональну сім’ю народів Донбасу.
Інтелектуальний потенціал кожною з етнічних груп дуже багатий і неповторюваний. З мозаїчності їх етнічних культур формується єдиний культурний простір шахтарського краю. Дружба народів Донбасу сприймається в нашому суспільстві як норма. Демократичні перетворення в державі сприяли зростанню етнічної самосвідомості, зумовили створення національно-культурних суспільств і об’єднань.
За даними відділу в справах національностей і міграції Донецької облдержадміністрації, на Донетчине зареєстровані і діють 92 національно-культурних формування, які об’єднують в своїх рядах греків, євреїв, іспанців, поляків, німців, вірмен, росіян, татар, представників дагестанських народів загальною чисельністю понад 70 тис. чоловік. Сьогодні національно-культурні суспільства виступають провідниками відродження і розвитку мов, звичаїв, традицій, культурно-мистецьких достояній національних меншин. За їх ініціативою відкриваються учбові заклади.
При Маріупольському гуманітарному інституті відкритий факультет новогрецької мови і літератури, де вчаться 160 студентів; на інших факультетах 1.340 студентів вивчають новогрецьку мову як другу спеціальність. У Донецькому національному університеті відкрита лабораторія по вивченню єврейської культури, філософії, історії і івриту. Деякі молоді викладачі готуються до захисту кандидатських дисертацій по цих напрямах, що дозволить в майбутньому відкрити єврейську кафедру в ДОННУ. При університеті працює ліцей з новогрецькою мовою вчення.
Відкритий лекторій по історії німців України при Донецькому обласному центрі культури “Дойче Квелле”, які відвідують понад 60 чоловік. У 1999 році відкритий ісламський університет. На території області працюють 17 недільних шкіл по вивченню новогрецької, німецької, вірменської, арабської і грузинської мов, івриту. Новогрецька мова як предмет вивчають 605 учнів шкіл області, німецький — 690; факультативно рідну мову вивчають більш ніж 700 чоловік.
Для дітей представників національних меншин відкрито дошкільні установи. Видається учбова, методична, бібліографічна і художня література авторів, які є представниками національних меншин Донецької області. За останні роки в перекладі новогрецькою мовою виданий більше десятка книг, у тому числі “Кобзар” Т.Шевченко, “За три морить” Л.Кирьякова, “Казки греків Приазов’я”, “Еліни Приазов’я” А.Балджі, україно-грецький розмовник і тому подібне.
Обласним відділенням суспільства “Україна-Ізраїль” проведено декілька творчих і ювілейних вечорів: поета В.Авцена, лікарки і поета Е.Гуревіча, педагога Г.Штейна, театрального критика Н.Генцлера, заслужену на артистку України Л.Бородіцкого. Донецьким відділенням міжнародного суспільства німців “Відергебурт”, починаючи з 1993 р., проводяться історико-культурні і фольклорно-етнографічні експедиції по Донецької області з метою вивчення історії, етнографії, релігії і культури етносів і етнічних груп, які населяють Донбас.
При обласному відділенні суспільства „Україна-Ізраїль“ створений історичний клуб, який проводить велику пошукову роботу по вивчення історичного минулого і внеску євреїв в розвиток регіону. Культурні потреби представників етнічних меншин задовольняють національні свята і фестивалі, Дні національної незалежності, пам’ятні дати нації, релігійні свята. Традиційним в області став фестиваль греків Приазов’я „Мега-серія юрти“, в якому беруть участь і росіяни, і грецькі, і українські творчі колективи. Декілька років підряд зустрічі з історичною батьківщиною дарили фестивалів єврейською, німецькою, іспанською, грецькою культур.
Кожен таке свято незмінно стає яскравою сторінкою в культурному житті Донецького краю. При національно-культурних об’єднаннях діють декілька десятків колективів художньої самодіяльності. Серед них найбільш відомі: грецькі фольклорні ансамблі „Сартанськие самоцвіти“ і „Ілюс“, танцювальний колектив “Танаїр”, хоровий, — “Астері, народний хореографічний ансамбль “Тайфа”, дитячий театр “Анаяніси”; єврейський естрадно-хореографічний ансамбль “Шоколад”; німецькі: фольклорний ансамбль “Едельвейс”, молодіжно-театральний колектив “Дойче Квелле”; польський танцювальний ансамбль “Радость”; татарський фольклорний ансамбль пісні і танцю.
У Артемовське, Донецьку, Маріуполі, а також в Старобешевськом, Тельмановськом, Веліконовоселковському районах місцеві музеї постійно проводять експедиції і виставки, присвячені історії і духовній спадщині етносів Донетчини. У області встановлено понад 300 пам\’ятників німецької духовної культури. За участю Федерації грецьких суспільств України в Приазов’ї з’явилися пам’ятники Митрополитові Ігнатію і поетові Бахтарову. Донецьким обласним татарським культурним центром створений фільм про татарську діаспору “мій рідний край”.
За останні роки з’явилися нові форми національних об’єднань: молодіжні, спортивні, освітні, медичні центри при об’єднаннях нацменшинств. Національно-культурні об’єднання постійно проявляють турботу про малозабезпечених і соціально-незахищених, набуваючи для них медикаментів, продуктів харчування, одягу. Так, добродійний фонд “Хесед Цдака” (суспільство “Україна-Ізраїль”) налічує понад 6 тисяч підопічних.
Міжнародним відділенням німців “Відергебурт” за сприяння Червоного Хреста Німеччини надана адресна допомога немцам-трудармейцам. Гуманітарну допомогу отримують від Усесвітньої Ради греків зарубіжжя, від міжнародної організації “Лікарки світу” і розподіляють для малозабезпечених, в лікарні, інтернати і так далі
Представники національних меншин Донетчини встановили тісні контакти з історичною батьківщиною, налагодили обмін творчими і науковими делегаціями. Викладачі і студенти щорік проходят мовне стажування в Греції, Німеччині, Ізраїлі, Польщі. Життя національних груп, діяльність суспільних національно-культурних формувань центрів широко освітлює в засобах масової інформації.
У ефірі обласного радіо виходить передача “Слово за слово”, яка знайомить радіослухачів з життєдіяльністю етнічних національно-культурних суспільств регіону; щомісячно українською і польською мовами виходить радіопрограма “Польська хвиля Донбасу”. Періодично в містах і районах області, в яких компактно живуть представники національних меншин, виходять теле- і радіопередачі, присвячені їх діяльності. У області видаються грецькі газети “Елліни України”, “Хронос”, польська — “Поляки Донбасу”, вірменська “Вірменський вісник”, єврейські: “Менора”, “Наше життя”, “Барум Ашем”, жіночий публіцистичний журнал “А ідіше малі”.
Рух громадськості нацменшин надає сприяння інтенсивному розвитку стосунків з історичною батьківщиною, здійсненню економічних, культурно-просвітницьких, екологічних, молодіжних, лікувально-оздоровчих і дитячих програм. Поважно відзначити, що суспільне об’єднання Федерація грецьких суспільств України, стала повноправною ланкою світового еллінізму.
При активній участі грецьких об’єднань в м. Маріуполі відкрито дипломатичне представництво —
Генеральне Консульство Греції. За сприяння національних об’єднань повертаються історичні назви населеним пунктам, вулицям, організаціям і установам, відновлюються пам’ятники архітектури і мистецтва, культові споруди.
У області забезпечується етносам свобода творчості, культурно-мистецький розвиток, реалізація прав на доступ до культурних достояніям, гарантується соціальний захист і створення умов розвитку культур всіх національних об’єднань. Вся творча, конструктивна діяльність суспільних об\’єднань нацменшинств Донецької області відбувається в атмосфері взаєморозуміння, тісної співпраці зі всіма народами регіону. У Донецькій обласній науковій бібліотеці ім. Н.К.Крупськой в рамках краєзнавчих читань розглядаються питання по історії заселення краю різними етносами, проводяться зустрічі з національно-культурними суспільствами.
Українці оселилися на Дикому полі після провалу антипольської кампанії Хмельницького. Польські конфедерати переслідували українську шляхту і простий люд за боротьбу в ім’я незалежності. Росія таким поселенням не перешкоджала. Селилися українці на вільних полях і займалися виключно землеробством.