Не поспішайте, шановний читач, шукати помилки у назві! «Приазовский пролетарий», таку назву газета м.Маріуполя «Приазовский рабочий» з 1926 по 1937 рік, мала деякий період, з січня 1932 по липень 1934 року, коли видання виходило на українській мові — та не просто, а на українськім «новоязе». Чому?
Саме на цей період доводиться останній схлип політики коренізації (українізації у нашему варіанті), яку здійснювали більшовики у 20-х — початку 30-х років. Її сенс: вкорінення більшовистьской влади на місцях, опанування мовами та традиціями місцевого населення, поповнення партії за рахунок його представників. К 1932 року на теріторії УРСР лишилось 3 російськомовних видання, інші, у тому рахунку й «Приазовский пролетарий», перейшли на українську мову. Її називають ще «скрипніковськой»: по імені Ніколая Скрипніка — наркома освіти УРСР, найбільш активного впровадника украінізації, головного автора нової українской мови, затвердженного постановою Совнаркома УРСР у 1928 році, але ненадовго.
Скрипнік застрелився. Постишев, виступаючи на XVII з’їзді ВКП(б) у 1934 році, посипав собі голову попелом та казав, що «проглядели» націоналістичний ухил на чолі із Скрипніком, «насаждение принудительной украинизации», клявся, що усі сили КП(б)У спрямовує тепер на «борьбу за выправление ошибок». Чи варто дивуватися, що після з’їзду у 1934 році «Приозівський пролетар» (до речі, к задоволенню російськомовного читача) знову стає «Приазовским пролетарием»?
Але справа не в мові: мова зовсім не має жодного відношення до демократії. Гарно булоб нинішнім ура-патріотам погортати «Приозівський пролетар» зразку 1933 року, щоб переконатися у цьому. Від демократичних традицій нашої газети, яскраво виражених з першого її випуску в 1918 році, не залишається і сліду у 1933-му.
«Демос», народ, зі своїми звичайними, людськими проблемами, письмами читачив у рубриці «Нам пишут» з\’являється тільки іноді. Зате через номер — постанови партії та уряду, речі вождів, завдання першого року другої п\’ятирічки. Газета виходить щоденно, на одном аркуші, у деякіх випадках, коли цього потребує черговий офіціоз, — на двух аркушах. Відповідальний редактор 1933 року — С.Г.Леонов. Ціна номера — 5 копійок.
Таку ж наступальну, різко критичну, агресивну позицію займає видання відносно проведення хлібозаготівель, посівної кампанії. Викриває «куркулів», «підкуркульників» та інших ворогів «робітничої кляси». Парадних звітів майже немає, практично суспіль критика. Газета — дійсно сторожовий пес. Але не демократії, а тоталітарної політики ВКП(б). Кнутом, не цукеркою, заганяють країну у світле колгоспно-індустріальне майбутнє. Ліс рубають — тріски летять.
Більше речей ширвжитку на ринок!
На 9.675.000 карбованців продукції має випустити цього року швачфабрика.
Якщо ми до цього часу по масовому пошиву випускали тілогрійки, шаровари і літні брюки, то ми цього року повинні засвої ти ще два вида нового пошиву — це селянські костюми та напівпальта на ваті.
Зарплатня робітників збільшиться з пересічного заробітку 89 карб. до 91—92 карб. Загальна кількість робітників зросте: по масовому пошиву до 900 чол. проти 700 цього року, по індивідуальному пошиву до 230 проти 150.
… Перед швачфабрикою стоїть величезне завдання — утворити свою власну продовольчу базу. Ми склали пляна, за яким маємо придбати 200 га городніх та зернових культур і утворити стадо в 50 голів крупної рогатої худоби, 200 свиней, 500 кролів, 350 овець.
Ю.М.Гільдін.
5 лютого
Не лише коней, а й корів використати під час весняної сівби
Тов. Гацуленко — комуна «Шлях Ільїча».
Перш за все ми очистили комуну від клясово ворожих елементів, вигнали куркулів. Мобілізували весь колгоспний актив на виконання хлібозаготівель та інших політичних кампаній… Тяглова сила 111 коней в гарному вигляді. Виконуючи директиви партії та уряду, ми підготували до сівби 20 корів.
10 лютого
Наказ по народному комісаріату важкої промисловості
1. Начальника будівництва «Озівсталі» тов. Фіткаленка, як такого, що не справляється з роботою, звільнити з посади, яку він посідає, і викликати в розпорядження ГУМПу НКВП.
2. Технічному директорові «Озівсталі» Яковлеву за неправильну інформацію про перебіг будівництва оголосити догану.
3. На начальника будівництва «Озівсталі» призначається члена колегії НКВП тов. Гугеля — звільнивши його від обов’язків заступника нач. ГУМПу НКВП і директора заводу імені Ворошилова. Запропонувати тов. Гугелеві негайно почати виконувати свої обов\’язки.
Народний комісар важкої промисловості С. Орджонікідзе.
13 лютого
Про підготовку до весняної сівби 1933 року
Постанова III об’єднаного пленуму Донецького
обкому і облКК КП(б)У
Весняна сівба 1933 року по Донецькій області проходитиме в умовах загостреної клясової боротьби з рештками куркульства…
Між тим перевірка роботи низових парторга-нізацій доводить про зовсім незадовільний стан підготовки до сівби в цілому по області. Так: засипано насінньових фондів лише 20 відс. Зірвано ремонт тракторів. Не розгорнуто боротьби навколо здійснення рішень ЦК КП (б) У про коня…
17 лютого
Геть з партії ворогів робітничої кляси!
Про стан тваринництва і кінського поголів? я в м? ясорадгоспі «Сартана»
Постанова об\’єднаного засідання президії МарміськКК і колегії РСІ
від 17-II-33 року
Кінське поголів? я знаходиться не в кращому стані. За 1932 рік загинуло 96 коней, або 47 відс. всього кінського поголів’ я; з них 31 коняка невідомо куди дівалася. Окремі факти говорять про те, що цих коней розкрали…
Всі ці факти свідчать про активну діяльність куркульсько-ворожих елементів в радгоспі, які поступово знищували господарство…
Президія КК і колегія РСІ ухвалюють:
1. Директора м’ясорадгоспу «Сартана» Макаренка, що явно покриває руйнацьку куркульську діяльність в радгоспі, опортуністичного переродженця, не провадившего абсолютно ніякої боротьби з нарочито утвореною шкідницькою безгосподарністю і своєю бездіяльністю довівшего тваринництво радгоспу до поступового знищення, — з партії виключити, з роботи зняти і притягти до судової відповідальності…
4 березня
Південній Магнетці — темпи Магнетобуду
На правому березі річки у брудних, тісних гуртожитках панують нудьга і безкультурність
… У величезному бараці, де ліжка щільно поставлені одне до одного, густо накурено. Більшість мешканців, повернувшись з роботи і не роздягшись, полягали на брудні ліжка без простирадл. Деякі, зібравшись групами, розказують один одному анекдоти. Табуреток немає. Сидіти доводиться просто на ліжках. Столів теж немає…
Удень на робітничих зборах, на виробничих нарадах партробітники, комсомольські робітники, профспілковці кричать про виконання пляну. Зайдіть до секретаря партосередку монтажу домни Зінов?єва. Він покажить вам великий список робітників, яким видані ударні книжки. За кожною книжкою жива людина. Ці люди живуть в бараках на правому березі.
Чому там з ними не розмовляють? Невже так важко через мост перешагнути на правий беріг річки?
Бригада «Пр. Пр»: Віннік, Олександрова, Спектор. 22 квiтня
Виїзна редакція на «Озівсталі»
Герої фраз на очній ставці День розпочинається так. Задовго до гудка в приміщенні, де притулився комітет комсомолу «Озівсталі», з? являються люди з заспаними обличчями. Розпочинається «ранкова зарядка язиків» — нарада секретарів осередків будівництва. Розмовляють, обговорюють, дають завдання. На це витрачається хвилин 40.
День розпочинається з говорильні, і це відбивається на всій роботі. Немов за сигналом, люди прилипають до стільців, розв\’ язуючи біля столів чергові питання.
9 трявня
«Озівсталь» позичила у краї ни багато коштів. Борг сплатити чавуном. Кожний день, кожна година наближає першу комсомольську домну до пуску. Нам створені всі можливості для перемоги
… Доповідь начальника будівництва, директора комбінату «Озівсталь» тов. Я.С. Гугеля на поширенному пленумі будівкому та бюра ІТС.
… Коли ми пустимо домну? Це залежить від нас. Опрацьовано пусковий графік, за яким ми повинні закінчити всі роботи до 15 липня. Від нас залежить скоротити цей термін. Треба па-м? ятати, що кожний день ми не додаємо краї ні 600 — 700 тон чавуну… Ми заборгували краї ні багато чавуну. Ми взяли у краї ни багато коштів, а кошти ці не повертаємо. Давайте працювати так, щоб 15 липня рапортувати краї ні:
— Домна готова!
Людміла КУДРІНА, «Приазовский рабочий». Переклад на україньську Євгена Лавриненка.