Олександр Хвиля (1905 — 1977), український актор добре відомий кільком поколінням українських глядачів.
Народився Олександр Леопольдович Хвиля у с.Олександро-Шультине Костянтинівського району Донецької області. Батько його — сільський механік — рано пішов із життя.
Хлопчик з дитинства захоплювався технікою, працював конторником на залізниці, відвідував драматичний гурток при міському клубі.
У 1920р. він уже навчався в самодіяльній театральній студії м.Синельникове, а через два роки після закінчення її витримав іспит до музично-драматичного театру ім.М.Заньковецької.
Працював три роки в театрі ім.М.Заньковецької (1924-1926), вісім — у театрі «Березіль» Леся Курбаса (1926-1934) і аж до 1941р. у Харківському драматичному театрі ім.Т.Шевченка, де він зіграв безліч ролей з російського та українського театрального репертуару.
Водночас розпочалося його і кіно мистецьке життя. На Київській студії в 1932р. він познайомився з О.Довженком, який на довгі роки став його другом і наставником.
О.Хвиля знімався у фільмах «Шлях вільний», «Іван», «Щорс», «Кармелюк», «Олександр Пархоменко», «Непереможні», «Стара фортеця» та багато інших.
Упродовж свого життя О.Хвиля зіграв понад сімдесят ролей, поміж яких Устим Кармелюк, Савка Троян та О.Пархоменко стали класичними в українському кіно.
Центр української культури