Симоненко Петро Миколайович – депутат Верховної Ради України, голова фракції КПУ (з 04.2006); 1-й секретар ЦК КПУ (з 06.1993). Член Комітету Верховної Ради України з питань правової політики (з 07.2006). Член міжпарламентської комісії із співробітництва Верховної Ради України та Федеральних Зборів Російської Федерації. Член Постійної делегації у Міжпарламентській Асамблеї держав – учасниць Співдружності Незалежних Держав. Член Постійної делегації у Парламентській асамблеї Ради Європи.Народився у місті Донецьк 1 серпня 1952 року. Українець. Батько – Микола Іонович (1926) — водій; дружина (1952) — економіст; син (1974) — економіст-юрист; син (1977) — лікар-хірург.
Освіта: Донецький політехнічний інститут (1969—74), гірничний інженер-електромеханік; Київський інститут політології і соціального управління (1991).
Симоненко Петро Миколайович – депутат Верховної Ради України, голова фракції КПУ (з 04.2006); 1-й секретар ЦК КПУ (з 06.1993). Член Комітету Верховної Ради України з питань правової політики (з 07.2006). Член міжпарламентської комісії із співробітництва Верховної Ради України та Федеральних Зборів Російської Федерації. Член Постійної делегації у Міжпарламентській Асамблеї держав – учасниць Співдружності Незалежних Держав. Член Постійної делегації у Парламентській асамблеї Ради Європи.Народився у місті Донецьк 1 серпня 1952 року. Українець. Батько – Микола Іонович (1926) — водій; дружина (1952) — економіст; син (1974) — економіст-юрист; син (1977) — лікар-хірург.
Освіта: Донецький політехнічний інститут (1969—74), гірничний інженер-електромеханік; Київський інститут політології і соціального управління (1991).
З жовтня 1974 – грудень 1975 — конструктор, Інститут «Дондіпровуглемаш», м.Донецьк.
1975-77 — інструктор, зав. відділу, 1977-80 — 2-й секретар, Донецького МК ЛКСМУ.
З 1978 року — Член КПУ.
1980-82 — секретар Донецького ОК ЛКСМУ.
З серпня 1982 – січень 1988 — секретар ЦК ЛКСМУ.
01.1988-09.89 — секретар, Маріупольский МК КПУ.
З вересня 1989-90 — секретар з ідеологічної роботи, з 1990 — 2-й секр, Донецького ОК КПУ.
З грудня 1991 – грудень 1993 — заступник генерального директору корпорації «Укрвуглемаш».
У 1993 обраний 1-м секретарем Донецького ОК КПУ, на з\’їзді КПУ у Донецьку 19 червня 1993, названому «відновлюваним», обраний 1-м секретар ЦК КПУ. Член Конституційної Комісії від ВР України (11.1994-96).
Народний депутат України II скликання з 03.1994 (I тур) до 04.1998, Красноармійський виборчий округ №150, Донецької області, висунуто від КПУ. Член Комітету з питань культури і духовності. Керівник фракції комуністів. На час виборів: ЦК КПУ, 1-й секретар, член КПУ.
Народний депутат України 3 скликання 03.1998-04.2002 від КПУ, №1 в списку. На час виборів: нар. деп. України, член КПУ. Член Комітету з питань правової реформи (з 07.1998, з 2000 — Комітет з питань правової політики), Керівник фракції КПУ (з 05.1998).
1999 рік — Кандидат у Президенти України на виборах 1999 р. У 1-му турі 5849077 голосів (22.24%), 2-е місце серед 13 претендентів. У 2-му турі 10665420 голосів (37.80%).
Народний депутат України 4 скликання 04.2002-04.06 від КПУ, №1 в списку. На час виборів: нар. деп. України, член КПУ. Уповноваж. пред. фракції комуністів (з 05.2002), член Комітету з питань правової політики (з 06.2002), член Пост. делегації ВР України в ПАРЕ (з 06.2002).
2004 рік — Кандидат у Президенти України на виборах 2004 р. У 1-му турі 1396135 голосів (4.97%), 4-е місце серед 24 претендентів.
Народний депутат України 5-го скликання з 04.2006 від КПУ, №1 в списку. На час виборів: нар. деп. України, член КПУ.
Народний депутат України 6-го скликання з з 11.2007 від КПУ, №1 в списку. На час виборів: нар. деп. України, член КПУ.
Підготував Євген Лавриненко (dN)