Солов\’яненко Анатолій Борисович

Анатолій Борисович Солов\’яненко – оперовий співак, лірико-драматичний тенор.

Анатолій Борисович Солов\’яненко – оперовий співак, лірико-драматичний тенор.

Анатолій Солов\’яненко народився 25 вересня 1932 року в Донецьку, в шахтарській сім\’ї. Після закінчення середньої школи вступив до Донецького політехнічного інституту, де й залишився працювати на одній з його кафедр. Усі ці роки займався вокалом зі заслуженим артистом УРСР О.М.Коробейченком, брав участь у концертах художньої самодіяльності.

В 1962 Анатолій Солов\’яненко був запрошений до Київського Театру Опери та Балету, проходив стажування в театрі Ля Скала (Мілан), стає лауреатом конкурсу «Неаполь проти всіх».
З 1965 — соліст Київської опери. У 1967 році був удостоєний звання заслуженого артиста УРСР, в 1975 — народний артист СРСР.

У репертуарі Солов\’яненка — 17 оперних партій, багато арій, романсів, народних пісень.
Широкою є географія гастролей співака: Болгарія, Румунія, НДР, Японія, Австралія, Канада та іньші країни. Кілька сезонів він проспівав у нью-йоркському «Метрополітен-опера», де виконав партії в операх Р.Штрауса, Д.Верді, П.Масканьї.
У 1980 році Солов\’япенко став лауреатом Ленінської премії, грошову винагороду за неї він передав у Фонд Миру. У 1997 році отримав премію ім. Т.Г.Шевченка.
Серед найкращих партій: Андрій («Запорожець за Дунаєм» С. Гулака-Артемовського), Фауст (в однойменній опері Ш. Ґуно), Альфред («Травіата» Дж. Верді), Надір («Шукачі перлин» Ж. Бізе), Рудольф («Богема» Дж. Пуччіні) та ін.
Анатолій Борисович Солов\’яненко пішов із життя 29 липня 1999 року.

Підготував Євген Лавриненко (dN)