Федір Андрійович Сергєєв, більш відомий як товариш Артем, в радянський період зазвичай писався як «Артем (Сергєєв)», (7(19) березня 1883 — 24 липня 1921) — російський революціонер, український і радянський політичний діяч. Член РСДРП з 1901 року, засновник Донецько-Криворізької республіки, близький друг Сергія Кірова та Йосипа Сталіна.
Федір Андрійович Сергєєв, більш відомий як товариш Артем, в радянський період зазвичай писався як «Артем (Сергєєв)», (7(19) березня 1883 — 24 липня 1921) — російський революціонер, український і радянський політичний діяч. Член РСДРП з 1901 року, засновник Донецько-Криворізької республіки, близький друг Сергія Кірова та Йосипа Сталіна.1892-1901 — навчався у Катеринославському реальному училищі.
1901-1902 — навчався в Московському Технічному Імператорському Училище (нині МВТУ ім.Баумана), за революційну діяльність відрахований і арештований.
1902 — емігрував до Парижа, де навчався в Російській вищій школі суспільних наук, слухав лекції Леніна, був пов\’язаний з анархістами.
1905 — повернувся до Росії, працював машиністом, очолив більшовицьку організацію в Харкові, керував збройним повстанням.
1906 — арештований, біг, очолив Пермський комітет РСДРП.
1907 — делегат V з\’їзду РСДРП, заарештований, засуджений до Миколаївським арештантський ротам, потім на довічне заслання до Східного Сибіру.
1910 — біг через Корею та Китай до Австралії.
1911 — очолив союз російських робітників-емігрантів, профспілкову організацію.
1912 — організатор і редактор російської соціал-демократичної газети «Эхо Австралии», в Австралії був відомий під псевдонімом «Великий Том», отримав британське підданство.
1917 — повернувся до Росії, очолив більшовицьку фракцію Харківської ради; в липні обраний секретарем бюро Донецького обласного комітету РСДРП(б), потім секретарем Харківського обласного бюро профспілки металістів. У жовтні — один з організаторів збройного повстання в Харкові та в Донбасі. У грудні 1917, на I Всеукраїнському з\’їзді Рад обраний членом ЦВК Рад України, а останнім обраний народним секретарем у справах торгівлі та промисловості.
1918 — голова РНК (Ради Народних Комісарів) і комісар народного господарства Радянської Донецько-Криворізької республіки, член ЦК КП б) України. Один з організаторів боротьби проти військ Центральної ради, козаків отамана Каледіна, австро-німецьких окупантів. Організатор Першої Донецької Армії.
1919 — голова Тимчасового уряду України. Влітку 1919 року активний учасник і керівник боротьби проти військ генерала Денікіна в Донбасі.
1920 — голова Донецької губвиконкому, вів роботу по відновленню вугільного басейну, член ЦК РКП(б).
1920-1921 — секретар Московського комітету РКП(б), потім голова ЦК Всеросійського союзу гірників, член ВЦВК.
Загинув під час випробування аеровагона, повертаючись з Тули до Москви 24 липня 1921. Похований на Красній площі в Москві у братській могилі.
Назва Артема носять міста, вулиці, установи.
1921 — Бобровська вугільна копь названа ім\’ям Артема, згодом шахтний селище імені Артема став містом Артемівський — адміністративним центром Артемівського району Свердловської області.
1921 — Екатеріновскій Рудник перейменований в Артемівський Рудник, згодом — місто Артемівськ Перевальського району Луганської області.
1924 — місто Бахмут перейменовано на Артемівськ.
1924 — місто Артем в Приморському краї названий на честь Артема.
1938 — селище єгоршино Свердловської Області одночасно з присвоєнням статусу міста перейменований в Артемовський.
1939 — місто Ольховський Красноярського краю перейменовано на Артемівськ.
Багато міст Донецької області мають вулиці, райони, школи імені Артема. Ще в ряді міст України і Росії є вулиці Артема.
Один з районів Луганська називається Артемівським.
У Харкові в 1930-і був відкритий Парк культури та відпочинку імені Артема.
У Хімкінском районі Підмосков\’я є Санаторій імені Артема.
1924 — в Артемівську встановлено перший пам\’ятник роботи І.П.Кавалерідзе, знищений фашистами під час окупації.
1927 — встановлено пам\’ятник у Святогорську, автор І.П.Кавалерідзе.
1967 — встановлено пам\’ятник у Донецьку.
Встановлено бюст в Сквері Слави героїв громадянської війни в місті Луганську. Є пам\’ятники у містах Слов\’янськ і Кривий ріг.
Переклад з російської Євген Лавриненко (dN)