Докучаєвськ (до 1954 року — селище Оленінські Кар’єри) — місто районного підпорядкування. Розташований за 38 км на південний захід від Донецька, за 30 км на північний схід від районного центру Волновахи і за 12 км від залізничної станції Оленівка. Населення — 25,4 тис. чоловік.
Заснування селища пов’язане з початком у 1912 році добування кар’єрним способом вапняку і доломіту для металургійної промисловості. Кар’єри належали російсько-бельгійському акціонерному товариству, були приписані до Петровського (нині Єнакіївського) металургійного заводу.
Місто відоме своїм найбільшим у Європі флюсо-доломітним комбінатом, до якого входять 5 діючих рудників, 2 дробильно-збагачувальні фабрики, доломітно-випалювальний завод, залізничний цех тощо. Комбінат має 67 потужних локомотивів. Обсяг виробництва промислової продукції перевищив дореволюційний у 48 разів (250 тис. т. у 1913 році й 12 млн. т. у 1967 році). Колектив комбінату виконав зобов’язання на честь 50-річчя Радянської влади щодо зростання виробництва, поліпшення якості продукції та зниження її собівартості. За досягнуті успіхи підприємство нагороджено пам’ятним Червоним прапором ЦК КПРС, Президії Верховної Ради СРСР, Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС. Машиністові екскаватора В.С.Єнютіну присвоєно звання Героя Соціалістичної Праці. У місті — 10 шкіл (в т.р. 6 середніх), де навчаються 5 тис. учнів і працюють 250 учителів.
У 1913 році на кар’єрах працювали 70 чоловік, через 3 роки — 165. За видобування і укладання в штабелі одного куб. саженя вапняку платили 4,5 крб.; за кожну тисячу пудів навантаженого у вагони каменю -1,5 крб. Вибої містилися нижче рівня залізничних колій, тому доводилося вручну підіймати камінь до вагонів. Багато уваги розвиткові виробництва після закінчення громадянської війни приділяв партійний осередок, створений тут у 1920 році в складі С.Є.Соболева, С.І.Адамовича і К.3.Триценка.
На фронтах Великої Вітчизняної війни жителі Оленівських Кар’єрів показали себе мужніми патріотами, багато з них удостоєні високих нагород.
Серед них Герої Радянського Союзу:
- С.А.Харченко (посмертно) – командир взводу, якмй у березні 1944 року в боях при форсуванні Дніпра він своїм тілом закрив амбразуру ворожого дзота;
- П.Я.Лихолєтов — командир ескадрильї, який особисто збив 19, а в групових польотах — 5 ворожих літаків.