Рубрика: літопис Донбасу

Історія Донецької області почала формуватися в смутний для України час - час революцій і громадянської війни, коли одна влада змінювала іншу. Читать далее

Юзовка ділилася на південна і північна частини. У південній частині розміщувалися заводи, депо, телеграф, лікарня і школа. Недалеко від заводів розташовувалася «Англійська колонія» в якій жили керівники і інженери. Після будівництва резиденції Джона Юза і комплексу будинків для іноземних фахівців її споруди формувалися в англійському стилі. Великий вплив на формування архітектурного стилю зробив офіційний архітектор Новоросійського суспільства Молдінгауер. Будинки цієї частини міста, що збереглися, - будинок Джона Юза, будинок Больфура, будинок Босові, школа для дітей англійської адміністрації юзовського металургійного заводу. У північній частині Юзовки («Новому Світлі») жили торговці, ремісники і чиновники. Читать далее

Майже всі посилаються на думку Татищева, котрий ніколи не був у цих краях і, особисто не займаючись детально Калкою, зазначив: «Река Калка мню Кальмиус». Тому всі розвідки, експедиції і розкопки не дали бажаних результатів, бопошуки провадились там, де згаданої битви не було. «Производившиеся позднее раскопки Н.Е. Брандерберга и археологические изыскания Е.П.Трефильева в районе Кальчика не дали определенных результатов».Можна виставити аргументі «за» і «проти» битви саме на Кальчику чи Кальміусі. Отож, спробуймо… Читать далее

Згідно з інформацією Головного управління статистики в Луганській області (за даними Всеукраїнського перепису населення 2001 року) 91% жителів Луганської області вважають рідною російську мову й вільно нею володіють, з них 38% є росіянами за національністю та вважають російську мову рідною, 31% – представники інших національностей, але вказали у якості рідної російську мову, 22% – окрім рідної мови вільно володіє російською. Читать далее

Національний природний парк «Святі Гори» було створено Указом Президента України від 13.02.1997 р. з метою збереження, поновлення та раціонального використання ландшафтів Донецького кряжа з типовими і унікальними природними комплексами, що мають природоохоронне, естетичне, наукове та оздоровче значення. Це сьомий національний парк в Україні і перший у східному регіоні країни. НПП «Святі Гори» створений на території Слов\’янського і Краснолиманського районів і м.Святогірська. Загальна площа парку складає 40.589 га. Читать далее

Артемівськ (до 1924 року Бахмут) – одне з найстаріших міст Донбасу. У 1571 році в письмових джерелах вперше згадується найбільша на Півдні Росії “Бахмутська сторожа”. Річка Бахмут (Бахмутка) – притока Сіверського Донця.В кінці 17 століття козак Ізюмського полку Бірюков виявив на берегах Бахмута поклади солі багатші, ніж на знаменитих Торських озерах. Услід за Бірюковим на Бахмут переселилися інші жителі Тора (Слов\’янська). До 1701 число Бахмутський слобідки перевищило число жителів Тора. Дізнавшись про наявні тут багатих покладах солі, Петро I в 1701 році видав наказ побудувати на річці Бахмутка дерев\’яну фортецю для захисту солеварень. Бахмутська фортеця стала найбільшою фортецею на південному... Читать далее

Гірник заснований в 1938 році як шахтарське містечко, розташований на західному схилі Донецького кряжу, на річці Вовчій, в 15км на північний схід від Селидове під назвою Соцмістечко. Поклади вугілля на території сучасного міста були виявлені в середині XIX століття. Саме освоєння та розробка вугільних родовищ в західній частині Донбасу пов\’язано з виникненням міста. У зв\’язку зі зрослими потребами країни в паливі в 1938 році розгорнулося швидкісне будівництво Курахівської групи шахт (№№40,42,43). Його очолили досвідчені шахтобудівники М.Токарєв, О.Бєлов, О.Хохлов. Читать далее

Основними діючими особами Громадянської війни на Добропільщині були, звісно, червоноармійці та їх опоненти – білогвардійці. Встигли відмітитися тут і загони Української народної республіки в період австро-німецької інтервенції та боротьби за владу у 1918р. Але, район сучасного Добропілля входив також у зону оперативних дій анархістів Н.Махно. Вперше анархізм в Гришин-Гуляйпольському районі дав про себе знати водночас із комунізмом, якщо не раніше. Деякі дослідники виру подій Революції 1917р. і Громадянської війни 1918-1920 рр. користуються терміном «анархо-комунізм», натякаючи на спорідненість анархічних поглядів «головного анархісту усіх часів і народів» Н.Махно із комуністичними. Легендарний Батько ніколи не приховував своїх симпатій до комунізму і більшовиків. Щоправда, доля приготувала Нестору Івановичу низку неприємних сюрпризів від цих фаворитів… Читать далее

Анадоль – село у Волноваському районі Донецької області (Україна).Село засноване у 1826* році грецькими переселенцями з Туреччини. Ще до революції воно стало великим, на той час, населеним пунктом. У 1905 році селяни Анадолю збунтувалися проти непомірних податків. Урядника із загоном жандармів, які приїхали їх втихомирювати, зустріли киями. Влада жорстоко розправилися з селянами, багатьох заарештували і відправили в солдати. За роки Радянської влади село розрослося. Анадольскому сільському Раді народних депутатів підпорядковані невеликі села Лідині, Новоолексіївка і Полковий. У Анадолі знаходиться центральна садиба колгоспу імені Леніна – одного з найбільших у районі. За ним закріплені 5.398 гектарів сільськогосподарських угідь з них 3.788... Читать далее

Донбас – Донецький кам\’яновугільний басейн утворився у затоках і лиманах давно неіснуючого моря. Це море займало всю східну половину Європейської Росії і західну Азіатської, розділяючись між ними суцільним масивом Уральського хребта і врізаючись на захід вузькою, сильно витягнутою Донецькою затокою у материк.Як пам\’ятники, давно зниклого моря, до нашої епохи збереглися порівняно невеликі резервуари, наповнені морською водою – Каспійське та Аральське моря. Читать далее

Домаха — запорозьке містечко на узбережжі Азовського моря, центр Кальміуської паланки Війська Запорізького, що з\'явилось біля 1500 року. Носило таку назву по 1709—1710 роки. Сучасне місто - Маріуполь. Читать далее

Маріуполь (Домаха, Адамаха, Кальміуська до 1778, Павловськ - 1778-1779, Маріюпіль - 1779-1933, Маріуполь - 1933-1948, Жданов - 1948—1989, Маріуполь - з 1989) — місто обласного значення в Донецькій області (Україна), на березі Азовського моря в гирлі ріки Кальміус. Населення — 477,9 тис. мешканців (2007). Читать далее

Місто Макіївка (до 1931 р. – Дмитріївськ) засновано в 1690 р. Історія міста починається з козацьких поселень Ясинівка, Нижня Кринка, Землянки, Макіївка, Щеглово, розташованих на межі Катеринославської губернії та Області Війська Донського, коли за указом Азовської губернської канцелярії стародавнє запорізьке поселення Землянки було перетворено у державну військову слободу. До початку 90-х років XIX століття на території Макіївської волості, в зв\’язку з відкриттям і початком промислової розробки покладів кам\’яного вугілля, формується Макіївський гірничий район і його адміністративний, торгово-промисловий і культурний центр – селище Дмитріївське, яке з часом стало основою міста Макіївка. Читать далее

Перші поселення у районі розташування міста Горлівка з\’явилися на початку XVIII сторіччя, коли запорізькими козаками та збіглими селянами були засновані хутори уздовж річок Корсунь, Залізна та Кодима. Для зміцнення кордонів Російської імперії царський уряд формує в другій половині XVIII сторіччя славяно-сербські поселенські полки, до складу яких входять серби, хорвати, словенці, що втекли від австрійського пригноблення, а також українські та російські селяни і козаки. Полки поділялися на роти, які заснували окремі поселення на території сучасної Горлівки. У 1754 році виникає село Государев Байрак (тепер — територія міста). Читать далее

Археологічні дослідження останніх років доводять, що Донецька область належить до тих регіонів України, які були заселені у давній старовині, починаючи з епохи палеоліту. Пізнішие тут жили з дебільше кочівники: скіфи, сармати, печеніги, половці та багато інших. Вченими-краєзнавцями доведено, що події, які відображуються в “Слові о полку Ігореві”, відбувалися на території нашого краю. Монголо-татарські завоювання у Східній Європі привели до великих політичних і демографічних змін. Під час підкорення Батиєм східно-європейських степів, їх уціліле населення було прикріплено до Золотої Орди. У ХI столітті в степовій зоні поселяється українська людність. Проте цей процес виявився короткочасним. Після походів кримського хана Менглі-Гирея на Київ і... Читать далее

Спитайте будь-кого: що таке Донбас. «Терикони, шахти, заводи, дим, пил, задуха», – зазвичай почуєте у відповідь. Але Донбас, зокрема, й Донецька область, має й інше обличчя: чарівні степи, тихоплинні річки в оправі байрачних лісів, морські коси, над якими кружляють хмари дивовижних птахів.  Цих зелених і блакитних плям на карті Донеччини небагато. Але тим більша цінність. «У Донецькій області, яка займає лише 4,4% площі держави, проживає 10% населення та зосереджено 23% промислового потенціалу України. На нашу територію припадає надзвичайно високе антропогенне і техногенне навантаження та інтенсивне використання природних ресурсів, що не могло не позначитись на якості довкілля і стані природи», –... Читать далее

Офіційно місто Донецьк за свою відносно недовгу історію мав два герби. Проте виходячи з того що назва Донецьк місто носить менш ніж половину своєї історії, першим слід показати герб Юзовки (найперша назва Донецька). Тим більше, що нинішній герб Донецьку містить в собі елементи та  мотиви цього герба. Читать далее

Прапором є три горизонтальні смуги: червона, темно-синя та чорна. Проект Прапора було прийнято 27 квітня 1917 року у Харкові на I Обласному з\’їзді Рад Донецького та Криворізького басейнів, надалі існував як прапор Донецько-криворізької Республіки (1917-1918). Червоний колір символізує кров пролиту у боротьбі за свободу. Темно-синій колір символізує дух народу, а так само води Азовського і Чорного моря. Чорна смуга символізує родючу землю Півдня Малоросії та вугілля Донбасу. Читать далее

Докучаєвськ (до 1954 року — селище Оленінські Кар'єри) — місто районного підпорядкування. Розташований за 38 км на південний захід від Донецька, за 30 км на північний схід від районного центру Волновахи і за 12 км від залізничної станції Оленівка. Населення — 25,4 тис. чоловік. Читать далее